Вчора, 9 червня 2026 року, Верховна Рада України ухвалила в цілому історичний законопроєкт № 15111-д. Цей документ кардинально змінює правила гри для цифрової економіки: він впроваджує міжнародний обмін податковою інформацією (за стандартами ОЕСР та Директивою ЄС DAC 7) та суттєво спрощує оподаткування доходів, отриманих через онлайн-сервіси.

Нововведення торкнуться як міжнародних, так і українських цифрових гігантів — сервісів таксі, доставки, оренди житла та маркетплейсів (зокрема Uber, Bolt, Uklon, Airbnb, Globo тощо).

Що зміниться для звичайних громадян?

Головна новація закону — значне зниження податкового навантаження для фрилансерів, кур'єрів, водіїв та продавців, які заробляють через платформи, а також максимальне спрощення адміністрування.

Організації та підприємства, що засновані громадськими об'єднаннями осіб з інвалідністю, продовжують користуватися правом на звільнення від ПДВ. Ця норма діє навіть тоді, коли термін відповідного дозволу закінчився в період дії воєнного стану.

Згідно з роз'ясненнями податківців, усі дозволи на податкові пільги, які втратили чинність під час війни, пролонгуються автоматично. Вони залишатимуться дійсними протягом усього періоду воєнного стану, а також ще два повні календарні квартали після його офіційного завершення чи скасування.

На що поширюється пільга, а на що — ні?

Варто пам'ятати, що податкове звільнення застосовується виключно до операцій із постачання тих послуг і товарів, які були виготовлені безпосередньо цими організаціями.

Проте існують суворі винятки. Пільга не розповсюджується на:

Українські середні та великі компанії отримали потужний інструмент для забезпечення своєї енергонезалежності. Згідно з постановою Кабміну № 594 (від 29 квітня 2026 року), в рамках Плану внутрішньої стійкості запрацювала урядова програма пільгового кредитування. Її ключове завдання — допомогти бізнесу залучити доступні кошти на розбудову систем розподіленої генерації та зміцнити загальну енергобезпеку країни.

Головні фінансові умови

Держава компенсуватиме частину процентної ставки, завдяки чому кінцеве фінансове навантаження на бізнес буде мінімальним.

• Процентна ставка: 10% річних.
  
  
• Сума фінансування: від 1 до 25 млн євро (у гривневому еквіваленті).
  
  
• Для прифронтових територій: знижений поріг входу — від 500 тис. євро.

Податкове законодавство України чітко регламентує процес отримання статусу платника податку на додану вартість (ПДВ). Проте на практиці трапляються ситуації, коли суб’єкт господарювання перевищує встановлений ліміт доходу, але забуває або не встигає вчасно подати реєстраційну заяву.

Розглянемо детально, які наслідки має така затримка та як правильно діяти, спираючись на норми Податкового кодексу України (ПКУ), Положення № 1130 та офіційні роз'яснення податківців.

Коли ПДВ-реєстрація стає обов'язковою?

Відповідно до п. 181.1 ПКУ, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів чи послуг протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищує 1 000 000 гривень (без урахування ПДВ), особа зобов'язана зареєструватися платником цього податку.